13 травня 2026 року Первомайська громада знову оповилася жалобою та невимовним болем втрати. У цей день мешканці громади провели в останню путь свого земляка, мужнього захисника України — солдата Дмитра Вячеславовича Шевченка

13 травня 2026 року Первомайська громада знову оповилася жалобою та невимовним болем втрати. У цей день мешканці громади провели в останню путь свого земляка, мужнього захисника України — солдата Дмитра Вячеславовича Шевченка, який віддав своє життя за свободу, незалежність і майбутнє нашої держави.
         3 травня 2026 року обірвалося життя воїна, який до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, своєму народові та Україні. Він віддав найдорожче — власне життя — за мирне небо над українською землею, за можливість для кожного з нас жити, працювати та виховувати дітей у вільній країні.
          На центральній площі імені Тараса Шевченка зібралися рідні, близькі, побратими, військовослужбовці, представники місцевої влади та небайдужі мешканці громади, аби віддати останню шану Герою. Люди приходили зі сльозами на очах, квітами та українськими прапорами, схиляючи голови перед подвигом воїна, який став символом мужності, незламності та самопожертви.
Разом із громадою у церемонії прощання взяв участь очільник Первомайської міської територіальної громади Олег Демченко, розділивши з родиною та близькими гіркий біль непоправної втрати.
          Сьогодні Україна платить надзвичайно високу ціну за право бути незалежною. Імена наших захисників назавжди залишаються в історії держави та в пам’яті людей, адже саме завдяки таким Героям Україна продовжує боротися і жити.
        Міський голова Олег Демченко та Первомайська громада висловлюють щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам Дмитра Вячеславовича. Жодні слова не здатні втамувати біль цієї втрати, але вся громада сьогодні разом із вами у скорботі та молитві.
      Світла пам’ять про Дмитра Вячеславовича назавжди житиме у серцях вдячних земляків.
Вічна слава Герою України.
Герої не вмирають!